Карієс – це стоматологічне захворювання при якому відбувається ураження твердої тканини зуба, що спричинені впливом бактерій і мікроорганізмів.
Карієс починається з утворення мікроскопічних дефектів на поверхні зубної емалі через вплив кислот, які утворюються внаслідок розпаду цукрів, що залишаються в порожнині рота після їжі. Кислоти виробляються бактеріями, що мешкають на зубах, зокрема Streptococcus mutans. Ці бактерії поглинають залишки їжі та перетворюють їх на кислоти, які, в свою чергу, демінералізують зубну емаль.
На початкових стадіях карієс може проявлятися як білі плями або малопомітні зміни на емалі, що свідчать про втрату мінералів. Це називається демінералізацією зуба, і на цьому етапі ще можна запобігти прогресуванню процесу за допомогою ремінералізації — наприклад, за допомогою паст з фтором чи спеціальних стоматологічних процедур.
Якщо карієс продовжує розвиватися, дефекти на емалі стають помітнішими і глибшими. Емаль руйнується, і утворюється порожнина, що веде до ураження більш глибоких шарів зуба, таких як дентин. Дентин м’якший за емаль, тому пошкодження прогресує швидше. На цьому етапі зуб може боліти, особливо при впливі на нього температурних змін (холодна чи гаряча їжа та напої) або солодких продуктів.
При подальшому розвитку карієсу бактерії можуть потрапити в пульпу зуба — внутрішню частину, яка містить кровоносні судини та нерви. Це викликає запалення, яке може спричинити сильний біль. Якщо інфекція не буде лікуватися, вона може поширитися на корінь зуба і навіть привести до абсцесу, що загрожує втраті зуба.
Лікування карієсу залежить від його стадії. На початкових етапах можливо застосувати ремінералізацію емалі або, якщо дефект став значним, — провести пломбування зуба. Якщо ж карієс вразив дентин або пульпу, лікування може включати очищення порожнини зуба, застосування пломби, а в найскладніших випадках — лікування кореневих каналів або навіть видалення зуба.
Профілактика карієсу включає регулярне чищення зубів не менше двох разів на день, використання зубної нитки для очищення між зубами, обмеження споживання цукру, регулярні візити до стоматолога для огляду та професійної чистки зубів, а також застосування фторсодержащих паст або гелів для зміцнення емалі.